EquirandUA-2017

Що ви отримуєте, купуючи власного коня? Друга і партнера, з яким можна подорожувати хоч на край світу…

А ще ви купуєте гектари лісових кварталів, кілометри грунтових доріг, безкрайні лани, панорамні види. Ви купуєте гру сонячних променів у прозорих струмочки, шепіт вітру у верхівках корабельних сосен, шурхіт пахучого осіннього листя та рипіння снігу під копитами, а ще ранкову росу на польових квітах і співи пташок, яких ви б ніколи не побачили у місті. Ваш світ стає більшим, об’ємнішим. Ваша «зона комфорту» переміщується під зоряне небо, якнайдалі від цивілізації.

А знаєте, як зустрічати світанок у сідлі? І рівно за 100 кілометрів проводжати за обрій той самий день, також у сідлі…

Третій щорічний фестиваль кінноспортивного туризму  EquirandUA відбувся 8 липня 2017 року. Кінцевим пунктом призначення був клуб Тетерів Кантрі з проміжним фінішем і збором у с.Кодра.

Команда клубу «Аріон» стартувала з Бобриці на світанку, традиційно милуючись сходом сонця.

 

Перейшли Ірпінь вбрід і попрямували вже знайомим маршрутом на Северинівку. Коні швиденько викупили, що це надовго і поводилися дуже пристойно. Завжди скаженого Евереста довелося навіть підганяти.

19884285_1474170789328378_2548342299336190969_nПершу фазу 20км пройшли тихенько.  За дві з половиною години. Лише на льотовищі в Бузовій дали жвавий галоп, і то лише для фільму. У Северинівці підгодували коней запасами з сідельних торб (плющений овес), випили чаю і попрямували через Житомирську трасу на Колонщину.

19748864_1474264022652388_4058663760717913311_nВ Гавронщині ми були вже о 10 ранку, випередивши на цілу годину машину супроводу. Зробили привал на озері. Красивому, але запаскудженому «туристами» до вкрай жалюгідного стану. Знову підгодували коней, перекусили самі, дивуючись менталітету співвітчизників.   Не можу зрозуміти логіки людей: скаржаться на уряд і низький рівень життя, а самі фактично не заслуговують на краще… Зміни треба починати з себе.

Об 11.30 в Гавронщину прибула команда підтримки:

Наступною короткою зупинкою було озеро Почепин, де спека загнала нас у  воду. Ми нарешті досхочу напоїли коней, готуючись до найдовшої  фази подорожі.

 

19875628_1474489329296524_3439695629468781200_nТретя фаза була досить важкою. 44 км без зупинки, здебільшого легким галопом за південної спеки. Спершу взяли азимут на Мутвицю, відомою дорогою. Ми там були минулого року. Трішки поблукавши хащами з сотнями кабанячих слідів і мало не втрапивши в трясовину, виїхали до казкового озера Мутвицького урочища. Далі —  жорстким щебенем та асфальтованим узбіччям до Кодри. Дуже потішили мене німецькі композитні підкови Duplo.

4О 16.30 приїхали в чудове обійстя «Ті100» в с.Кодра.
Пройдено було загалом 81км. Зустрілись з командою Тетерів Кантрі і рідною групою підтримки, яка марно намагалась відправити нам геолокацію. В Кодрі з інтернетом — не дуже. З асфальтом там ще гірше: вулиці піщані, як у середньовіччі. Для коней — саме те, що треба!

Пару годин на відпочинок: нас пригостили смачною домашньою випічкою — і останній відрізок! 19 км до Тетерів Кантрі, вже великою групою. Фінішували о 20.40, провівши в сідлі майже 9 годин.

IMG_5605

GPS нарахував 98км, але фактична дистанція була трохи більше 100км, оскільки місцями зв’язок зникав і трекер писав «навпрошки». Середня швидкість вийшла 11,6км/г, що є дуже швидко по «дикій», незнайомій трасі. Місцями було важко через спеку, особливо понервували біля Мутвицького урочища, але коні фінішували в гарному стані, на другий день жваво стрибали у левадах, а ми побігли другий етап змагань, —  спортивне орієнтування, пішки, бо люди все ж таки витриваліші від коней! Юніори з солідарності відстрибали «смугу перешкод».

 

Поговорили про кінний туризм, як ми його бачимо…

 

Отже, які загальні висновки можна сформулувати після третього року проведення фестивалю?

 Я не буду повторювати правила і умови, їх викладено тут.

367383021. Загальна складність залишається незмінною: відсутність спеціалізованих мап для кінного (та будь-якого іншого) туризму. Ви їдете верхи незнайомою місцевістю, орієнтуючись по Гугл-меп восьмирічної давнини і, якщо з автошляхами здебільшого все стабільно, то ліси й поля змінюються суттєво: одні стежки з’являються, інші — зникають. Їм допомагають розливи річок, вирубки, будівництво. Доводиться імпровізувати на ходу, вимотуючи і себе, і коней. Ми неодноразово впирались в непрохідні лісні гущавини, глибокі канави, урвища та хиткі місточки, які приводили коней в екстаз. Рухаючись за азимутом, навпрошки через незнайомий ліс у Житомирській області, можна легко влізти у вкрай підступне болото, чи лежбище диких кабанів, голів з 50. Або натрапити на об’єкт холодної війни, де людська нога не ступала років 30… Раптом що трапиться, вас просто не знайдуть, бо технічні делегати там не ходять. Це справді небезпечно, але ж пригоди — це саме те, чого ми шукаємо, правда?!?!

IMG_5174-12. Другий момент — забезпечення коней водою і їжею. В нас завжди є машина супроводу, яка підвозить воду і корм на заздалегідь домовлені локації. Але ж сенс кінного туризму полягає в тому, щоб якнайменще їхати автошляхами, а це означає, що треба продумувати місця водопою, коригувати маршрут відповідним чином. Нашу найдовшу фазу в 44км ми прокладали через озеро в Почепині та урочище Мутвиця. Ще варіант — заїзжати в села та просити воду в будь-якому подвір’ї. Вам не відмовлять, проте коні охочіше п’ють з відкритих водоймищ. А ще вони там раду купаються і охолоджууться. Ми також везли з собою плющений овес — по 1кг, а в машині їхав тюк люцерки, бо їй наші коні надають їй перевагу перед травою чи сіном.

IMG_5275-13. Підготовка коней. Найважливіше, на мою думку, не фізична форма (хоча для спортивного туризму вона дуже не завадить), а надійність! Кінь зобов’язаний не жахатися вантажівок, літаків, повітряних куль, а також впевнено переходити залізницю, хиткі дерев’яні місточки та глибокі броди, стрибати через колоди, спускатися в рівчаки та дряпатися вгору крутими схилами. Тобто  робити все те, що й на змаганнях з TREC, з тією різницею, що тут ви не зможете підняти руку вгору і відмовитись від перешкоди. Точніше, зможете, але це вам вильється в добрячий гак на дистанції.

IMG_51624. Захист копит. Еверест був підкований на Duplo-rocker STS. Це високотехнологічні пробіжні композитні підкови, розраховані на каміння й асфальт. Тест-драйв на максимальний бал! Майбах йшов босоніж і це суттєво знизило швидкість руху, бо через щебінь довелося багато крокувати. Також рекомендую черевики ScootBoots, які зручно везти з собою пристебнутими до сідла і одягати за потреби.

255. Спорядження. Тут можна багато не писати, оскільки в правилах TREC все вже сказано і обгрунтовано. Намагайтесь брати максимально легкі й компактні речі — дощовик, копитний інструмент тощо. Фонарик краще налобний, він компактніший. В нашій аптечці завжди є шпріци, Но-шпа, Анальгін, Дексаметазон, стерильні еластичні бинти і бактерицидні серветки. Допоки нам це все ще не занадобилось, але воно мусить бути. Купіть зручні сідельні торби з кишенями для півлітрових пляшок  Моршинської. І головна штука — PowerBank! Дуже рекомендую комбіновану вуздечку з біотану — вона міцна, надійна і перетворюється на недоуздок двома рухами.

І останнє:  чомусь у людей викликає подив той факт, що двое дівчат, одна з яких, висококласний інженер, професійний фотограф, а друга — доцент і багатодітна мати замість того, щоб комфортно тягнути мартіні з льодом біля басейну в якійсь Турції, їдуть 100км верхи на живих анахронізмах, немов у Середньовіччя, щоб зустрітися з такими ж божевільними… Себе треба напружувати і ганяти! Не давати розслаблятися! Шукати пригод і робити дурниці! Бо від комфортного дозвілля тіло і мозок перетворюються на холодець, а життя стає рутинним болотом! І головне не чекати, доки хтось створить для вас всі умови! Фантазуйте, вигадуйте, самі реалізуйте цікаві події для себе, своїх дітей і друзів. Творіть історію сьогодні! І все обов’язково вдасться!

Еквірандо — це казкова романтична пригода, яку може собі дозволити кожен, хто любить коней, природу і драйв!

Не переконала? Тоді перегляньте це відео:

 

Окрема подяка торгівельним маркам Batik tea

36738240

 

Фото Марії Кравець

Реклама

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s

Создайте бесплатный сайт или блог на WordPress.com. Тема: Baskerville 2, автор: Anders Noren.

Вверх ↑

%d такие блоггеры, как: